Вечірнє кіно.

Для нас сьогодні цей фільм про батьківство. "Багато людей не просинаються, поки не відчують безпеку..." Така цитата - фон і лейтмотив долі маленького персонажа. Попри важкий сюжет і містичний присмак - хочеться побачити і наголосити на сюжетній лінії батька. Це не сімейний фільм, бо обмеження 16+, та й якби не було обмеження - своїм дітям не показала б. Проте, все в фільмі справжнє - і глибина психічної проблеми жінки, і те, як часто діти отак бачать світ дорослих. Завжди, к…оли в сім'ї такі ситуації, як ця. Дорослі будні стають катастрофою дитині. Відчуття під час перегляду дуже різні - від безсилля до злості і назад, через сум. Але єдиний образ, який хочеться винести з фільму, - батько.
"Дев'яте життя Луї Дракса" (2016) сьогодні дивились в не найкращій якості, бо світова прем'єра відбулася лише 2 вересня.
Якщо вашій сім'ї подобаються детективно-психологічні історії, важкі і такі, від яких пробирає холодом, то радимо. Але попереджуємо - тут не буде гумору, ну зовсім, режисер і сценарист не залишив, куди відволіктись, тому вражень приємних чекати не варто. Є тільки батько, навіть не біологічний, проте, справжній.
"Я люблю тебя, сынок" - "Не оставляй меня, останься, я не хочу, чтоб ты уходил!" - "Извини, сынок".- "Я люблю тебя больше, чем целый дом". - "А я тебя больше, чем целый дом, чем улицу, чем всю рыбу в море! Все будет хорошо, молодой человек, даю слово. Ты - самый сильный человек на целом свете."
Цей діалог вигляає простим і сентиментально-банальним? Так. Але він і став рятівним. Напевно, такого простого і потребують маленькі душі.

АДАПТАЦІЙНІ МОМЕНТИ

Передчуття осені - це завжди про школу. Коли вітер пахне новою канцеляркою і дуже хочеться купити книжку, просто купити, щоб мати. А ще в передосінні дні хочеться купити блокнот, нотатник, планувальник... Так глибоко в кожному живуть шкільні звички, що простіше їх любити і приймати, аніж видаляти з життя.
Дитину збирають в школу. Батьки сентиментальним поглядом звертають увагу на шкільні атрибути, або налаштовані трохи опозиційно і дуже оцінюючим оком бачать вчителів. Або і те, і інше одночасно. Може, замаскований власний страх. І величезне бажання зробити шкільне життя своєї дитини кращим, щасливішим, легшим... ніж своє власне. Багато читають про адаптацію дитини, безліч рекомендацій. Все здається таким очевидним і важливим: режим і дозвіл гратися, підтримка, розмови і допомога. І харчування, психологічне налаштування. Але є ще декілька важливих моментів, які важливі як фон, або як головна фігура для вдалого початку нового в житті дитини. І це якраз ті сфери, на які можуть впливати батьки, де батьки мають всі шанси "зкроїти" вдалу адаптацію.
1. Ми - вдома. І ми - дім. Жити вдома по-домашньому, як раніше, як влітку. Не перелаштовуватися раптово з приходом школи. Щастя, що програми розвантажені, часу буде більше. Менше розмов про шкільне, не варто тягнути школу додому, її і так, можливо, надто багато сталодля дитини. Дві частини дня, дві сфери життя з часом дитиною самостійно поєднаються. А надмірна концентрація уваги сім'ї на школярству (навіть найкраще підібрана, з вірою і підкресленням переваг і успіхів) може відчуватися як насильницьке вторгнення шкільного життя в домашнє, звичне і безпечне.
2. Ритуали. Важливо звертати увагу на те, що дитині задає руху, що заспокоює, що впливає на налаштованість і настрій. Часто це щось нове, пов'язане зі школою - як снідає, збирає портфель, готує одяг до школи... Діти відверті в маркуванні подій і речей своїми переживаннями, тож нам залишається лише бути спостережливими і з повагою до цього ставитись. А також максимально багато створювати різних ритуалів. Наприклад, одягається в школу під певну музику і, якщо день виявився хорошим, з радістю повертається до цього наступного дня, якщо не хоче - на те точно є причина і ритуал "не працює" на адаптацію. Змінюємо. Так, в багатьох дітей є лавочки, на які обов'язково треба сісти перед школою. Нам варто таке цінувати і розуміти, як це важливо для них і як це багато значить, що нас в цей ритуал запросили. Валиво також ділитись з дітьми своїми маленькими звичками і особистими ритуалами, пропонувати спільні.
3. Ми з школою - партнери. Свої спостереження і помічені недоліки школи батьки нехай мають при собі. Якщо вже мали відповідальність привести і довірити конкретній школі і конкретному вчителеві свою дитину, то варто ще мати терпіння і знову ж таки відповідальність - посприяти створенню і налагодженню стосунків вчителя і дитини. Знаєте як допомогти - прийдіть і допоможіть, підкажіть вчителеві. А незнаєте - подивіться на вчителя як на звичайну людину, жінку(чоловіка), прийдіть лишній раз в школу, запросіть на каву. Просто не віддавайте всю відповідальність комусь.
4. Більше уваги на дорогу додому. Часом помилково більшою увагою наділяємо дорогу в школу, хтось поспіхом через погану організацію вранці, хтось перебільшеною урочистістю моменту... Варто мати більше часу на дорогу додому, зафіксувати радість і спокій, особливо якщо це той самий маршрут, що і вперед.
Описано тільки чотири можливості, якими варто скористатися. Далі буде.

ЧЕРГОВА ЗУСТРІЧ НА КОПЕРНИКА, ПРО ШКОЛЯРСТВО І ЖИТТЯ

Знову зустрічаємося, щоб поговорити про зустріч зі школою. Про труднощі буднів, про адаптацію і наші, батьківські, впливи на всі ці процеси. Як полегшети, чим допомогти, яку нову форму підтримки запропонувати? Як бути поруч ненав'язливо, залишаючи власні потреби бути попереду, як не показати свого імпульсу вести за руку там, де дитині вже вдається самостійно? Ну і, головне, як не залишити дитину там, де їй важко. І як відрізнити перше від другого... Одним словом, запрошую на зустріч, 18 вересня, 13 година, на Коперника в обласній бібліотеці для дітей.

Тренінг розвитку усвідомленості (з бібліотечних зустрічей)

Отримайте нове, корисне і приємне. У колі людей, які хочуть найкращого для себе і своїх дітей, які прагнуть жити легко і щасливо. Прийдіть і оволодійте новими навиками, які останнім часом завоювали перші позиції в психотерапевтичних колах, адже завдяки таким практикам людям вдається змінювати своє ставлення до дійсності. Ви і Ваші діти обов'язково мають знати про те, як практично виробляються навики… усвідомленості, які за останніми дослідженнями є передумовою більшості важливих життєвих компетентностей. Дізнаєтесь про адаптовані до дитячого сприйняття техніки майнфулнес, стресостійкості та інші важливі для успішного дорослішання навики.
Заняття побудоване на поєднанні практичного заняття з теоретичною інформацією. Результативнішою і дієвішою стане участь тих бітьків, які знайдуть час і можливість посвятити цей час (2 години тренінгу) собі - тобто дітки не відволікатимуть від заняття.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Дієва техніка "ощасливлення" себе

Ми часто думаємо про те, що робить нас нещасливими. І від усвідомлення цього точно не стаємо щасливішими, швидше, навпаки. Незалежно від того, хочемо ми думати так або інакше, це відбувається з нами - все повторюється по колу: думки, висновки, аналіз.
Так відбувається тому, що в нашому мозку вже є виставлена, "напрацьована" доріжка нейронів, об'єднана раніша певною думкою, враженням - приємним або неприємним. Нейрони (клітини головного мозку) не живуть кожна своїм окремим жи…ттям, а гуртуються і взаємодіють. Такий зв'язок нейронів можливий завдяки нашим думкам, рухам (особливо дрібній моториці) та іншим імпульсам. Яскраве враження, інтенсивна подія - і об'єднання нейронів крупніше. Так і з негативними об'єднаннями - подія давно в минулому, а ланцюжок нейронів працює... і чуємо думки "все погано", "однаково нічого не вийде"...
Хороша новина в тому, що ми вже давно знаємо - ми здатні змінювати такі ланцюжки, створюючи нові, "успішні", спокійні. Думка сама по собі, звичано, не матеріальна, а от нейронні зв'язочки - цілком біологічні і фізично існують. Тобто, схема цілком реальна. Наше завдання - трансформувати думку з допомогою матеріального образу. Технік - багато, але є одна дієва і проста.
Потрібно взяти 21 дрібненьку деталь (горошинки, бісер, камінчики і т.п.) і 3 чисті листки А4. Робота виконується на самоті і в тиші. 4 етапи.
1. Визначте у словесній формі вашу проблемну ситуацію. З допомогою деталей (яких 21) створіть на аркуші картинку - довільної форми, але щоб символічно відображала сформовану думку. Проживіть її, цю створену картинку.
2. Роз'єднайте сформований малюнок на 2 аркуші - довільно розкиньте детальки, стовріть з них хаос. Проживіть створену реальність протягом 5-7 хвилин.
3. На 3 аркуші з'єднайте детальки в бажаний символ, що дотичний до проблемної ситуації, яку визначали на 1 етапі. Не поспішайте, але і не створюйте знову хаос - нехай все буде осмислено, щоб ви розуміли символізм і посил створюваного. Проживіть картинку протягом 10-15 хв., при потребі - змінюйте і вдосконалюйте до найбільш задовільного результату.
4. Спробуйте, зосередившись на утвореній картинці, словесно передати зміст. Буде щось подібне до афірмацій, настанов, лозунгів, правил. При бажанні - пропишіть їх на 3 аркуші, поступово приираючи деталі.
P.S. У вашому мозку приблизно стільки ж нейронів, скільки зірок у нашій галактиці.

ФІЛЬМОТЕРАПІЯ ДЛЯ СІМЕЙНИХ ПАР: досвід, що запрацює з осені Тернополі

Світ змінюється після кожної прочитаної книги, після кожного переглянутого фільму, після кожної нової зустрічі... Ми саме для цього створюємо цей простір, до якого радо приймемо охочих розвивати себе, свою сім'ю і на краще змінювати наш світ.
Фільмотерапія (або сінемалогія) – це практика спільного перегляду спеціально підібраних фільмів. Глядачеві пропонується до перегляду певний сюжет, що передає ту або іншу життєву ситуацію, певну проблему. Глядач має співвіднести її з реал…ьним життям, зробити висновки, запропонувати можливі варіанти розвитку подій. Фільмотерапія використовує факт «проекції» глядача – адже кожен із нас, переглядаючи фільм, співвідносить себе із певним героєм, тому і бачення однієї і тієї ж події фільму є різним. Засновником цього методу вважають Антоніо Менегетті (італійського психолога).
Фільмотерапія має на меті продемонструвати спосіб мислення учасника сесії, зрозуміти мотиви його вибору, побачити, який саме вибір він робить. Для аналізу фільму зазвичай даються питання тренером або самими учасниками групи.

Фільмотерапія має наступні переваги:
- Можливість пропрацювати певні життєві ситуації вибору у легкій і цікавій формі;
- На основі сюжетів фільмів дає приклади життєвих фактів у доступній і зрозумілій формі;
- Вчить дивитися на життя «крізь ситуацію»;
- Дозволяє відпочивати і розвиватися на основі якісних сюжетів фільмів.
ЧЕКАЄМО НА ВАС! ФОРМУЄМО ГРУПИ 2-Х ВИДІВ - ПОСТІЙНУ (яка з 3 зустрічі стане закритою) ТА ПЕРІОДИЧНУ (яка буде відкритою щоразу для нових цікавих учасників).
ІНТРИГОЮ ЩОРАЗУ БУДЕ САМ КІНОФІЛЬМ, ЯКИЙ БУДЕМО ПРОГЛЯДАТИ НА ЗУСТРІЧІ. ПОВІДОМЛЯТИМЕТЬСЯ ПОПЕРЕДНЯ ТЕМАТИЧНА НАПРАВЛЕНІСТЬ.

Ефективний запис по-суті: правила конспектування

Вміти конспектувати - коротко записати зміст сказаного - це пів завдання. Як зробити записане ефективним і як систематизувати почуте? Як робити такі конспекти, щоб розуміти акценти і відчувати посил автора, навіть коли минуть роки?
Ось декілька методів, як з допомогою письма зберегти думку автора лекції.
1. Спосіб Білла Гейтса.
Розділити листок (мінімум А4) на квадрати і в кожному записувати логічно пов'язан між собою тези. А також один з квадратів обов'язково виділити на за…пис власних запитань в ході лекції.
2. Метод Корнелла.
Листок ділиться на 3 сектори, більший сектор - для тез самої лекції, широке поле (2 сектор) зліва - для заміток постфактум, малюнків, графіків, умовних позначень, які виникали в ході лекції, власні асоціації - на все, що допомагає запам'ятати почуте. Невелике поле внизу - третій сектор - для короткого змісту сторінки.
3. Метод Тоні Б'юзана, відомий як метод ментальних карт.
Такий спосіб запису інформації ще має продовження у видозміненому вигляді - майндмеппіг, про це писали раніше окремо. Про майндмеппінг буде в серпні на Майстерні Батьківства. Суть методу Тоні Б'юзана полягає в ідеї, що запам'ятавується переважно те, що запишиться на письмі у формі схематичного живого малюнку. В ценрі такого конспекту - тема або ідея, далі конспектуються поняття і тези у вигляді розгалужень (подібно до ліани). Вважається, що краще запам'ятовується і більш ефективний той конспект, який більш насичений, живий, де більше яскравих асоціацій.

Про літо з паузами на Життя

Користь від відпочинку кожен завжди вимірює по-своєму. Комусь важливо набути чогось нового - чи то вражень, чи то досвіду, чи навиків. В дитинстві моя користь від канікул вимірювалась друзями і враженнями, і це рідко коли було пов'язано з роллю батьків в організації мого відпочинку. Бо їх там не було - такі спогади тільки про села. Хотілось, щоб мені дали спокій. І чим більше давали простору, тим більше користі відчувалося. Ідеями для  дозвілля можна було ділитися з сестрами або ровесниками. Шкода, що зараз так рідко згадуємо власний дитячо-підлітковий досвід. Шкода, що "ліземо" зі своїми переконаннями про користь для власних дітей, а ще більше шкода, що не помічаємо своєї втоми від такого втручання в дитячі простір і час. Довільно провести час - навіть, якщо зовсім не розвиваюче і зовсім без плану. Головне, вимкнути WI-FI) Уникати дитячої безініціативності можна єдиним дієвим методом - дати можливість цю ініціативу, проявити. Першими, замість дорослого. А як нема - значить, дати дозріти до виходу, до прояву ідеї. Так само зараз, бачу, в моєї 13-річної дочки. Ну до чого тут я? От хоче собі дитина поскучати, подумати, повідчувати себе. Пройшло 13 днів літа, за цей час переробила, що хотіла, подивилася фільми, які хотіла, нагулялася кілька днів містом з подругою, поїхала в село на город. Приїхала. Сидить, бачу, що тошниться. Це я так бачу, бо в мене, може, власний страх і комплекс такий, мамський. А для неї - це просто пауза, період спостереження, ресурсний навіть, бо спокійний.  Мовчу, тримаюся, не втручаюся. І от потреби починають визрівати в реалізацію - варить бульйон. Тішуся. Купила квіти, тішуся.
Ловлю себе на тому, що не пам'ятаю своєї мами за тим, щоб вона нічого не робила. Куди бігла? Постійно якийсь двіж, з толком і без толку. Не пам'ятаю причин і не поділяю тих потреб, які їй той рух диктували. Але пам'ятаю докори - від неї спочатку, а потім і від себе (але то знову від неї), коли нема права займатися тим "пустяковим".  Коли треба художню книжку вкласти в книжку з шкільної програми, бо тоді можна читати. Хоча, можна робити все, що хочеш, коли ти хворієш.
Тому я з тих мам, які люблять байдикувати. І показую це своїм дітям - як ходжу на каву, або кажу правду, що лінь їсти сьогодні варити, і ми йдем в школу обідати.  І не організовую їм літо, і не оцінюю їх життя своїми уявленнями про користь. Корисно просто Жити...

ЧЕРГОВА ЗУСТРІЧ З БАТЬКАМИ В ОБЛАСНІЙ ДИТЯЧІЙ БІБЛІОТЕЦІ

Запрошуємо на зустріч на тему "Стратегії виховання успішних дітей"

Про роль та розвиток емоційного інтелекту, про роль сім'ї в розвитку успіху. Про стратегії і ефективність виховних концепцій. Про те, як навчити дитину справлятись з неочікуваним.
Заняття побудоване на поєднанні теоретичного матеріалу з практичними вправами та колом спілкування.

СКОРО В ТЕРНОПОЛІ! КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ НОВОГО УКРАЇНЦЯ

Дошкільна освіта в Реджо - Емілії заслуговує на окремий напрямок в педагогіці. Реджо - Емілія - це регіон в Італії, де в 60-х роках виникла спільна ідея батьківської громади і муніципальниї влади, створити новий експериментальний напрямок. В 1991 році метод Реджіо був визнаний міжнародними експертами найкращим для роботи в дитячих освітніх закладах. Сьогодні Реджіо - підхід поширений в багатьох містах Ізраїля, США, Великобританії, Австралії та інших країн.
Чому виник метод? Бо післявоєнна Італія, яка пережила захоплення фашизмом, постала перед лицем нової проблеми: як виростити власних дітей такими, щоб ними ніхто не зміг маіпулювати так, як поколнням їх батьків. А ще - наслідки війни, з втратами і болями, доповнений синдромом "життя після помилки"...   Засновником та ідейним лідером методу став місцевий директор освітніх програм Лорис Малагуцці. В своїх працях він опирався на ідеї відомих дослідників і новаторів в дитячій пелагогіці, зокрема на Лева Виготського, Марію Монтессорі. Малагуцці називали "провокатором в питаннях дитинства".
У виховній системі того часу, де ключовою була особа вчителя, вперше постає на рівноцінних правах особа дитини і середовище, як третій компонент, необхідний для навчання.
Концепція дитячої школи за методом Реджіо передбачає активну участь батьків в творенні програми навчання саме для їхньої дитини, співавторство дитини у різних побутових рішеннях, активну творчість і проектну діяльність. Ательє, творчі заняття, кімната тиші, часті фотозвіти, костюмерні і поштові скриньки - незмінні атрибути, які вирізняють Реджіо - садочки з-поміж інших дошкільних закладів. Далі буде...

ЕМОЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ. ПРО ЩО ЦЕ? КОРОТКО.

Розвиваючи емоційну грамотність, робимо собі неоціненний подарунок. Що вкладається в це поняття?
За Клодом Шнайдером, емоційна грамотність передбачає здатність -
ПО ВІДНОШЕННЮ ДО СЕБЕ:
- усвідомлювати власні тілесні відчуття;
- вміти співставити тілесне відчуття з відповідною емоцією;…
- вміти розпізнавати, визначати і називати емоції;
- розуміти причину емоції (відчуте почуття)
- вміти виявляти емоції продуктивно, а саме: відчувати полегшення, дозволяти собі переживати різні емоції, розуміти, що вони - твої, відповідати за них.
ПО ВІДНОШЕННІ ДО ІНШИХ:
- вміти розпізнавати відчуття, виявляти емпатію і чутливість;
- вміти належним чином реагувати на емоції іншого, дати відчути, що його чують і поважають;
- усвідомлювати, як можуть мої емоції впливати на інших.
У ВЗАЄМОВІДНОСИНАХ:
- вміти не приймати на свій рахунок тих емоцій, які переживають інші;
- вміти бачити у реакціях інших людей не відношення до себе, а до певної поведінки (дії, прояву) - "це реакція не безпосередньо на мене, а на мою дію";
- вміти жити без звинувачень: ніхто не винен в тому, що я переживаю;
- не проектувати на інших те, що не подобається самому в собі.

Зустріч для батьків дошкільнят "КОНЦЕПЦІЇ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО"

Запрошуємо на заняття (9 червня, 16.00) в альтернативному освітньому просторі для розумних і думаючих батьків "Майстерня Батьківства" . Серед тем, які будуть підніматись на зустрічі, почуємо аналіз концепцій успішних освітніх систем, як відома фінська. А також дізнаєтесь, як практично виробляються навики усвідомленості, які за останніми дослідженнями є передумовою більшості важливих життєвих компетентностей. Дізнаєтесь про адаптовані до дитячого сприйняття техніки майнфулнес, стресостійкості та інші важливі для успішного дорослішання навики.
Реєстрація за телефоном 0975006924

Тематична зустріч "МІФИ ПРО ІДЕАЛЬНИХ БАТЬКІВ"

Вчора відбулась зустріч за цією темою. Розмовляли про нашу неідеальність, про звички рівнятись і порівнювати (і себе, і дітей), про EQ і ресурси, про відчуття щастя і про наші уявлення успіху. І про те, хто цим всім керує. Формат заняття - інформаційний діалог, відкритий для обміну досвідом. Зустріч на дану тему планується ще раз у травні (за потребою слухачів, які зареєструвалися, але не потрапили). Тому можна долучитись всім бажаючим рости, розвиватись у своєму щасливому батьківстві разом в проекті Майстерня Батьківства

Вправа "Склади за схемою"

  Для неї потрібно знайти картонну (або іншу) яєчну коробку, плоскі геометричні фігури і дерев'яне намисто, деталі Лего. На папері малюємо схеми відповідно до секцій в коробці з-під яєць, ну а далі все дуже добре видно з фото, які додаються. На що важливо звернути увагу - дайте дитині можливість створити таку схему-шаблон самостйно (для себе, для когось, для вас). Хай звикає до того, що має силу встановлювати правила. :)

"В одному напрямку" тепла зустріч - презентація нового сезону проекту Подружня Порадня

Подружня Порадня (сімейний психологічний простір) - це проект, якому 15 травня буде 1 рік. За цей час наші зустрічі (11 інформацйно - практичних тем) відвідало 18 пар, декільком з яких вдалось створити на базі нашого Проекту своє середовище, сповнене довіри і відкритості. Ця група зараз функціонує на Проекті у закритому режимі. Для інших і нових учасників пропонуємо долучитися до нас 19 травня о 18 годині, завітавши на зустріч "В одному напрямку". Лектори Проекту - автор ідеї і консультант з природного планування сім'ї Ірина Дригуш, сімейний психолог Людмила Богуцька. Для запису на проект телефонуйте за телефоном гарячої лінії Консультаційного центру "Колиска Життя" 0979230204 або 0975006924.

ЗРОСТАЙ ЩАСЛИВИМ! - коло спілкування батьків дошкільнят

Проект Асоціації фахівців з розвитку сім'ї і дитини "Зростай щасливим!" створено для батьків дошкільнят, який буде функціонувати як альтернатине інформаційно - діалогове середовище з метою вироблення ефективних стратегій і технологій формування нового покоління українців - з ресурсом щастя, мотивованих на успіх і реалізацію своїх актуальних можливостей. Заняття проводитимуться сімейним консультантом, психологами, педагогами, своїм успішним досвідом батьківства ділитимуться цікаві та неординарні тернополяни. Запрошую долучитися бажаючих до участі та до творення проекту! На базі Обласної дитячої бібліотеки відбудеться зустріч "Міфи про ідеальних батьків" 17 травня о 18 годині.

Програма розвитку самоцінності, розуміння статевості та цінності життя - для підлітків, за участі ГО "Колиска Життя"

Мета програми:

1.       Подати учням правдиву інформацію про єдність духовної і фізичної сфери людини; донести знання про людську статевість і плідність.

2.       Формувати розуміння статевості насамперед у духовному аспекті.

3.       Формувати у молоді розуміння статевості у єдності з людською любов’ю, відповідальністю за себе та інших осіб, в тому числі формувати відповідальність за власний дар плідності і передавання життя.

4.       Розвивати прагнення до самовдосконалення, зрілості.

5.       Виховувати у підлітків зріле ставлення до любові в різних вимірах; до чистоти та подружньої вірності.

6.       Готувати до відповідальності подружнього і родинного життя.

Заняття включають в себе інформаційну, творчу і тренінгові частини.

Для оптимізації роботи і кращої взаємодії між лекторами і школярами, з метою кращої  ефективності занять, практикуються анонімні скриньки – опитувальники, або скриньки для запитань (напередодні заняття в шкільному кабінеті класу-учасника програми розміщується скринька для запитань, яка опрацьовується лектором перед  заняттям в ГО «Колиска Життя»). Таким чином вивчаються запити підлітків і лекція створюється адаптованою до актуальних пізнавальних потреб конкретних учнів.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ*

 

КЛАС	Тема	Лекційна частина	Практично  - тренінгова частина	Творчо – терапевтична частина
8 (13-14 років)	Людина – істота статева. Мета: виховувати повагу до власного тіла і статі, допомогти учням у відкритті їх внутрішнього світу; розвивати почуття відповідальності за власний фізичний, психічний та духовний розвиток. Формувати у школярів усвідомлення цінності людського життя на усіх етапах його розвитку – від зачаття до біологічної смерті.	Людина від початку життя. (узагальнення понять статевості, дозрівання, чистоти). Опорні поняття: гормони, особливості і потреби кожної статі, догляд за собою. Середовище, в якому живу і спілкуюсь; дружба, авторитет.	1.       Упродовж 5 хвилин кожен учасник має подумати і занотувати, які зміни у своєму організмі спостерігалися ним за останні 9 місяців життя. 2.        Робота в групах: отримують картки із зображенням внутрішньоутробного розвитку людини, співставлення, аналіз темпу, розвитку. Висновок.	1.       Створення символічного Ангела Чистоти (з допомогою ватних дисків) 2.       Експеримент з клейкою стрічкою.
9 (14-15 років)	Тема: «Колись подарую життя». Мета: формувати розуміння призначення людини до батьківства та материнства. Дати загальну інформацію про життя і розвиток дитини до народження.	Опорні поняття: Інтимність, самоцінність, самоповага, реалізація; дошлюбні стосунки, чистота, наслідки раннього статевого життя, телегонія; плідність, відповідальність, батьківство.	Розвиток: що я про це знаю. Робота в групах. Учні отримують картки з інформацією про певний період розвитку людини до народження. Завдання: скласти листа батькам від імені дитини на заданому етапі внутрішньоутробного розвитку (з описом досягнень і фізичних активностей).	Експерименти з лійкою, клейкими стрічками.
10 (15-16 років)	Тема: «Берегти вишневий цвіт». Мета: формувати почуття відповідальності в особистому житті та у стосунках з іншими людьми, а також плекати почуття любові, великого Божого дару життя, дбати про збільшення Добра на землі.	Індивідуальність. Поняття близькості в контексті духовності. Дорослість і вибір. Подружжя, сім’я, шлюб. Переваги концепції «за життя». Поняття контрацепції і її наслідки.	Інтерактивна бесіда «Чому не контрацепція або переваги концепції «за життя»».	Практикум «Всьому свій час». Створення браслету Чистоти, естафета «Подарунок, вперед!».

*Структура занять може змінюватися і набувати форми, більш адаптованої до потреб класного колективу. Особливого значення надається послідовності викладу і логічність ознайомлення з поняттями. Так, наприклад, якщо 10 клас вперше приходить на лекцію, то матеріал для 8-9 попередньо включається в план заняття. Також використовуватимуться інші практичні вправи, спрямовані на формування усвідомленого ставлення до ключових понять з метою забезпечення досягнення цілей проекту.

ГО «Колиска Життя» у своїй роботі із школярами використовуватиме презентації, відеофрагменти і документальні фільми (авторські та розробки інших дотичних до теми програм).

 

 

Контактний телефон автора і відповідального за програму 0975006924 - Богуцька Людмила, магістр з дисциплін про сім’ю (психологія родини, соціальна педагогіка), сімейний консультант.

 

 

МЕДИТАЦІЯ ЯК ТЕХНІКА ФОРМУВАННЯ ВІДЧУТТЯ ЩАСТЯ

Остудити гаряче, сповільнити надто швидке, наблизити далеке - про таке завжди мріємо. Не всі дорослі і тим паче далеко не кожна дитина здатна в життті практикувати медитацію. В дитячій життєдіяльності медитація - це взагалі неприродня тема. І в тих людей, в яких медитаційні техніки присутні в житті, часто відзначається більш високий рівень гормонів щастя - ендорфінів, дофаміну (нейромедіатор), серотоніну та окситоцину. Це пояснюється тим, що практикуючі медитацію люди здатні утримувати свою вагу на власних, в тому числі і на щасливих, відчуттях. Проживати миті щастя, жити маленькими кроками, смакувати і відчувати навколишній світ всіма своїми органами чуття.

Медитація - це ні в якому разі не ціль, так як і щастя - це не пункт призначення. Це шлях, це можливість жити з відкритими очима, бачити і чути себе і світ. Просто дозволити собі бути...

Як зробити привабливою медитацію для своєї дитини? Цьому можуть посприяти запропоновані практики, представлені в ігровій формі.

1. Коло дзвіночка. Вправа, де сім'я чи група дітей створює коло (сидячи). Одному даєте дзвіночок, він стає за колом, а інші закривають очі. Учасник обирає когось одного з сидячих і тихенько дзвонить дзвіночком біля його вуха. Тоді сідає на його місце і віддає дзвіночок. Так продовжується декілька хвилин, а тоді учасники відкриють очі і побачать, що гравці помінялись місцями, але коло залишилось цілим. Таке заняття допомагає розвитку навиків концентрації уваги.
2. Передай вогонь. Дуже проста і доступна, одночасно цікава вправа. Простота і зрозумілість завдання - передавати по колу в тиші свічку (чи аналог).
3. Спляча вода. Хтось виявляє бажання першим бути ведучим, в цій вправі ця роль називається "Несплячий". Всі учасники лежать нерухомо і беззвучно на підлозі до тієї пори, поки Несплячий до них не підійде і не торкнеться. Таким способом він їх будить. Роль Несплячого повинен прожити кожен учасник вправи.
4. Йти по хмарах. Виконується дітьми, старшими 7 років, на вулиці в парах. Один учасник з пари отримує дзеркальце (зручного розміру і форми) і утримує під своїми очима. Інший учасник пари - допомагає йому пересуватися, підтримуючи за лікоть. Коли погляд спрямований на дзеркальце, в якому відзеркалюється небо, і одночасно пересуваєшся, створюється враження, ніби ідеш по хмарах. Перед дитиною під час виконання вправи відкривається абсолютно нова перспектива, очі бачать зовсім інший світ.

Важливий навик на "неважливому" уроці

Взаємозв'язок очей, мозку і руки... Можна багато говорити про малювання з точки зору педагогіки, з точки зору мистецтва. І кожного разу вміння малювати або невміння-небажання малювати буде не найважливішою компетенцією дитини чи дорослого. Але з точки зору психології так точно не є. Бо часто можна виправдати відсутність бажання вчитися навіть відтворювати побачений образ саме не обов'язковістю, не важливістю, ну просто "не буде з нього Пікассо". Не буде, можливо, але малювання - це формування важливого вміння-побачити щось в оточуючому світі, зафіксувати цю інформацію в голові, а потім передати її з мозку в руку і, нарешті, створити порядок рухів рукою. Тобто, послідовний ланцюг реакцій - око-мозок-рух. І все для того, щоб створити навик такого ланцюга. Для чого? Передати зорову інформацію і транспортувати її в рух - чудовий навик, в майбутньому дуже допоможе водієві авто, а також в інших важливих вміннях. Багато життєво - необхідних навиків потребують розвитку саме цього психомоторного  механізму. 

До речі, Іспанія та ще декілька країн включають тест з відтворення зображення для курсантів автошкіл.

Є така думка...

"У дитини сто рук, сто думок, сто варіантів мислити і розмовляти...

Сто способів думати, гратись і любити...

Сто радісних почуттів, щоб співати і розуміти...

Сто світів, щоб здійснювати відкриття...

У дитини сто мов, але в неї вкрадуть 99 з них...

Школа і культура відділять голову від тіла...

Вони вчать - думати без рук, робити без голови, слухати мовчки, розуміти без радості, а любити і дивуватись - тільки на Великдень і Різдво...

Вони вчать - відкривати вже існуючий світ, а 99 із ста світів - крадуть...

Вони вчать - праця і гра, реальність і фантазія, наука і уява, небо і земля, розум і мрії - речі, які ніколи не поєднаються одне з одним...

Вчать, що немає ніякого "сто"...

А дитина каже: так буває..."

(переклад пісні Лориса Малагуцці)

 

Коли материнство "не включається"

Не поспішайте з висновками. Не осудіть. Прийміть, що далеко не всім жінкам велике щастя приносить материнство. Як жити, коли навколо чуєш від інших тільки про захоплення тими темами про дітей, а сама дивуєшся - чого ж не приходить, коли стану "нормальною" нарешті мамою? Важко жити з відчуттям провини в тому місці, де мало б бути щастя. Як живеться тим дівчаткам, у яких мами не "включились" в них, не доплели, не достелили любов'ю?
Мама, яка еміційно відсторонена, або не пості…йна, або надто критична чи жорстка, дає дівчинці розуміння того, що будь-які стосунки з людьми ненадійні і їм не варто довіряти. Втеча від прив'язаностей підтверджує і закріплює конфлікт між дитячою потребою в любові і емоційним насиллям у відповідь. Бо те, що вчора маму веселило і викликало захоплення, сьогодні може викликати гнів і критику. Знову "качелі" і відчуття безсилля, в обох. Головне, що потреба в маминій любові не зникає з душі дівчинки навіть після того, як вона вже усвідомить, що отримати її неможливо - ту безумовну любов, просто за те, що вона є.
Велике щастя, коли мама розуміє себе і приймає. Визнає і усвідомить, що брак ресурсу належить їй і що дитина ніякого відношення до цього не має. Нажаль, тема недостатньої любові або довгої адаптації до материнства - табу, про це мовчать. А в цей час дитина думає, що провина в тому, що її не достатньо люблять - в ній... Шкода, що обходять і уникають цю незручну проблему, бо значно легше було б жити дітям, а особливо мамам. ...Хтось з них зможе успішно розвинути в собі звичку любити дитину, у когось "материнство" народиться з появою другої дитини. Часом просто достатньо зрозуміти себе, свої власні потреби, визнати, що є інші шляхи і в кожного свій власний, такий, який не варто порівнювати з чужим і давати комусь на примірку...
Всім, хто відчуває актуальність цієї теми і хотів би почути і поговорити про це - пишіть на сторінку, або телефонуйте, скоро буде презентація групи. Чекаємо на вас!

Про гендер і LEGO

Дуже коротко. Про те, що все змінюється, змінюється з нами або без нас. Незалежно від того, чи це помічається, чи приймається, незалежно від нашої оцінки чи навіть потреб. В одну мить звичне перестає існувати і з'являються нові моделі, ідеї, уявлення. Якщо ми готові - то в наше сприйняття все це входить природньо, навіть непомітно. Напевно, найголовніше людське вміння сьогодні полягає в тому, що цю готовність - приймати нове і відмовлятись від старого - потрібно завжди при собі мати. Щоб вижити, щоб залишитись, щоб рухатись і розвиватись. І доказів тому буде щоразу більше, щоразу з найнесподіваніших джерел.
Цікава нова пропозиція від компанії LEGO, яка знаменує крок до більш повного відображення різних ролей в сім'ях. Недавно компанія представила нову фігурку тата, який залишається вдома, поки мама працює. Бренд розповідає, що такі фігурки краще відображають "світ, в якому ми живемо сьогодні." А із зростаючою кількістю батьків, які залишаються вдома доглядати за дітьми, попит на таке відображення ролей буде лише зростати.
А чи Ви достатньо гнучкі, чи володієте здатністю виходити зі сереотипних уявлень?

6 батьківських помилок на творчому занятті з дитиною

1 ПОМИЛКА: хочу результату, задоволення від діяльності -  на другому місці.  Дуже часто ми, батьки, маємо мету - як би то навчити зліпитинамалювати того котика таким, щоб його всі відразу впізнали. Чи листівочку зробити такою, щоб не соромно показати комусь. А дитина - вона просто творить...
2 ПОМИЛКА: я знаю, як це робиться. Рідко хто з нас має професійну підготовку в творчій галузі. Але часто ми уявляємо себе знавцями - як і чим малювати, які є форми і передачі їх в мистецтві...  Інтернет допомагає з ідеями для дитячої творчості. Це ж добре. Але якби ще ми не "хворіли педагогічними припадками", бо тими крайнощами часто забираємо в дітей можливсть створити свій власний підхід до творчості. Може, наступна креативна ідея належить саме комусь з наших, "недовчених", які не дочули, як і чим увесь світ малює...
3 ПОМИЛКА: зовсім не займатися творчістю. Це не про лінивих батьків. Часом ще здається, ніби рано, "нічого не розуміє", а часом - "рве той папір", вимащує себе і все довкола. Шкода, бо то завжди досвід.
4 ПОМИЛКА: заняття однотипними видами творчості. Поряд з малюванням і ліпленням, є ще складання казок, оформлення їжі, створення букетів зі всього, з чого можна, підбір одягу (собі чи мамі)...   І спів. І фокуси, і спроби пародіювати. І макіяж, і фотографія.
5 ПОМИЛКА: постійно пропонувати щось нове, не даючи можливості насолодитись попереднім. Тут все просто - просто в міру, і все.
6 ПОМИЛКА: настирливо пропонувати той різновид творчості, який дитині не цікавий. Здається, що може бути сумнішим? А є і таке - це коли пропонувати те, що не цікаве і вам самим...   Варто бути уважними до себе, до свого батьківського чуття. Робити те, що любиш, і любити те, що робиш.

Жити тут і тепер. Техніки майндфулнес для роботи з дітьми

"Дисципліна обов'язково має бути дієвою, активною. Зазвичай, ми сприймаємо дисциплінованим індивіда з того часу, як він починає нам нагадувати мовчазного і нерухомого, як німий чи паралітик. Але це зруйнована особистість, а не дисциплінована." М. Монтессорі
Щоб розвинути такий навик - бути сконцентрованим на діяльності, бути з собою наодинці, - щоб розвинути в дітях здатність використовувати методи майндфулнес в майбутньому - ось деякі техніки. Після завдання важливо дати діт…ям змогу обов'язково висловитися - словесно відреагувати на отриманий досвід.
1. Тиша в середині мене. Дітям пропонується закрити руками вуха, прикрити очі і направити увагу на "внутрішнє вухо" (це можна подати у вигляді невидимого динаміка, мікрофону і т.і.). Завдання - почути удари серця, відчути волосся, чи комфортно лівій ніжці і т.д.
2. Чути хрускіт. Дати дітям сухарики, кукурудзяні пластівці. Завдання - жувати із закритими очима, згодом ще злегка прикрити руками вуха.
3. Тільки шепіт. На деякий час оголосити єдиним способом комунікації - шепіт.
4. Майстер чутливості. Для дітей від 5 років можна проводити у парах (молодші діти- з допомогою ведучого у колі). Закривши очі, виставляють спершу долоні, пізніше- стопи. Ведучий (чи почерзі в парі) торкаються долоні пір'ям, тканиною, дерев'яною ручкою і т.д. Завдання - здогадатись, який предмет їх торкається.

 Сьогодні школа традиційного загальноосвітнього формату не підтверджує заявленого права на авторитет. Вперше у Тернополі створюється альтернативний освітній простір для батьків, які мають бажання і відчувають потребу розвиватись, набувати знань і навиків ефективної взаємодії з дітьми, підвищувати свою батьківсько-педагогічну культуру