ПІСЛЯАБОРТНИЙ СТРЕС-СИНДРОМ (ПАСС) -

терапевтичні групи та індивідуальна терапія

у ТЕРНОПОЛІ

Багато жінок в своєму житті переживають травму втрати дитини у допологовому періоді. Це викидні, невиношені вагітності, часто плановані і бажані. Аборт як перенатальна втрата ще супроводжується глибоким почуттям провини, усвідомлена вона чи ні. Часто ситуація ускладнюється набагато пізніше після вчиненого аборту. Жінка може почувати депресію, яка набагато вища за шкалою, аніж пригнічення. Також почуває неспроможність звичної реалізації на роботі чи навчанні, неспроможність турбуватися про дітей (або навпаки – посилена опіка над ними), бажання відразу завагітніти з метою заміщення втраченої дитини, стурбованість і панічні розлади, проблеми із засинанням та сном, тривожні сновидіння, посилення фобій та страхів, сум при зустрічі з вагітними чи немовлятами. Особливо має насторожити бажання причинити собі шкоду, гнітючі думки про самогубство або спроби самогубства, посилення небезпечних і/або нездорових видів діяльності (зловживання алкоголем, наприклад), анорексія, булемія, компульсивне переїдання, нанесення собі порізів, неконтрольовані сексуальні контакти та інша поведінка. Важливо розуміти, що просити допомоги, звертатись за нею - абсолютно нормально, психологічна допомога дієва.

Кваліфіковані фахівці запрошують у групи та на індивідуальну терапію. Телефон  - 0979230204

ЩОТИЖНЕВІ КЛУБНІ ЗУСТРІЧІ
Які ми важливі! Як багато маємо у житті! І як прекрасно, що знаходимо можливості ділитись з іншими своїм безцінним - досвідом і часом.
Простий формат для полегшення життя. Релаксаційна зустріч для жінок.
Цієї п'ятниці ми знову у майстені шоколаду на Кульчицької.
Продовжуємо спілкуватись. Вправлятись у творенні собі щасливих днів.
коли? - ЩОП'ЯТНИЦІ  о 11:00
де? - ТЕРНОПІЛЬ, ЛЬВІВСЬКА МАЙСТЕРНЯ ШОКОЛАДУ (вул. Кульчицької)
Зустріч для спілкування, відпочинку, розвантаження, розвитку, досвіду, корисної інформації, запитань та відповідей.
Найкращий настрій дарують:
* майстри наймачніших десертів
* арт-терапевт, психолог з легкими завданнями та мастер-класом
* запрошений гість - фахівець у своїй галузі
* кожна учасниця зустрічі, адже цінна і неповторна, з важливим досвідом і готовністю ділитись.

Вечірнє кіно.

Для нас сьогодні цей фільм про батьківство. "Багато людей не просинаються, поки не відчують безпеку..." Така цитата - фон і лейтмотив долі маленького персонажа. Попри важкий сюжет і містичний присмак - хочеться побачити і наголосити на сюжетній лінії батька. Це не сімейний фільм, бо обмеження 16+, та й якби не було обмеження - своїм дітям не показала б. Проте, все в фільмі справжнє - і глибина психічної проблеми жінки, і те, як часто діти отак бачать світ дорослих. Завжди, к…оли в сім'ї такі ситуації, як ця. Дорослі будні стають катастрофою дитині. Відчуття під час перегляду дуже різні - від безсилля до злості і назад, через сум. Але єдиний образ, який хочеться винести з фільму, - батько.
"Дев'яте життя Луї Дракса" (2016) сьогодні дивились в не найкращій якості, бо світова прем'єра відбулася лише 2 вересня.
Якщо вашій сім'ї подобаються детективно-психологічні історії, важкі і такі, від яких пробирає холодом, то радимо. Але попереджуємо - тут не буде гумору, ну зовсім, режисер і сценарист не залишив, куди відволіктись, тому вражень приємних чекати не варто. Є тільки батько, навіть не біологічний, проте, справжній.
"Я люблю тебя, сынок" - "Не оставляй меня, останься, я не хочу, чтоб ты уходил!" - "Извини, сынок".- "Я люблю тебя больше, чем целый дом". - "А я тебя больше, чем целый дом, чем улицу, чем всю рыбу в море! Все будет хорошо, молодой человек, даю слово. Ты - самый сильный человек на целом свете."
Цей діалог вигляає простим і сентиментально-банальним? Так. Але він і став рятівним. Напевно, такого простого і потребують маленькі душі.

АДАПТАЦІЙНІ МОМЕНТИ

Передчуття осені - це завжди про школу. Коли вітер пахне новою канцеляркою і дуже хочеться купити книжку, просто купити, щоб мати. А ще в передосінні дні хочеться купити блокнот, нотатник, планувальник... Так глибоко в кожному живуть шкільні звички, що простіше їх любити і приймати, аніж видаляти з життя.
Дитину збирають в школу. Батьки сентиментальним поглядом звертають увагу на шкільні атрибути, або налаштовані трохи опозиційно і дуже оцінюючим оком бачать вчителів. Або і те, і інше одночасно. Може, замаскований власний страх. І величезне бажання зробити шкільне життя своєї дитини кращим, щасливішим, легшим... ніж своє власне. Багато читають про адаптацію дитини, безліч рекомендацій. Все здається таким очевидним і важливим: режим і дозвіл гратися, підтримка, розмови і допомога. І харчування, психологічне налаштування. Але є ще декілька важливих моментів, які важливі як фон, або як головна фігура для вдалого початку нового в житті дитини. І це якраз ті сфери, на які можуть впливати батьки, де батьки мають всі шанси "зкроїти" вдалу адаптацію.
1. Ми - вдома. І ми - дім. Жити вдома по-домашньому, як раніше, як влітку. Не перелаштовуватися раптово з приходом школи. Щастя, що програми розвантажені, часу буде більше. Менше розмов про шкільне, не варто тягнути школу додому, її і так, можливо, надто багато сталодля дитини. Дві частини дня, дві сфери життя з часом дитиною самостійно поєднаються. А надмірна концентрація уваги сім'ї на школярству (навіть найкраще підібрана, з вірою і підкресленням переваг і успіхів) може відчуватися як насильницьке вторгнення шкільного життя в домашнє, звичне і безпечне.
2. Ритуали. Важливо звертати увагу на те, що дитині задає руху, що заспокоює, що впливає на налаштованість і настрій. Часто це щось нове, пов'язане зі школою - як снідає, збирає портфель, готує одяг до школи... Діти відверті в маркуванні подій і речей своїми переживаннями, тож нам залишається лише бути спостережливими і з повагою до цього ставитись. А також максимально багато створювати різних ритуалів. Наприклад, одягається в школу під певну музику і, якщо день виявився хорошим, з радістю повертається до цього наступного дня, якщо не хоче - на те точно є причина і ритуал "не працює" на адаптацію. Змінюємо. Так, в багатьох дітей є лавочки, на які обов'язково треба сісти перед школою. Нам варто таке цінувати і розуміти, як це важливо для них і як це багато значить, що нас в цей ритуал запросили. Валиво також ділитись з дітьми своїми маленькими звичками і особистими ритуалами, пропонувати спільні.
3. Ми з школою - партнери. Свої спостереження і помічені недоліки школи батьки нехай мають при собі. Якщо вже мали відповідальність привести і довірити конкретній школі і конкретному вчителеві свою дитину, то варто ще мати терпіння і знову ж таки відповідальність - посприяти створенню і налагодженню стосунків вчителя і дитини. Знаєте як допомогти - прийдіть і допоможіть, підкажіть вчителеві. А незнаєте - подивіться на вчителя як на звичайну людину, жінку(чоловіка), прийдіть лишній раз в школу, запросіть на каву. Просто не віддавайте всю відповідальність комусь.
4. Більше уваги на дорогу додому. Часом помилково більшою увагою наділяємо дорогу в школу, хтось поспіхом через погану організацію вранці, хтось перебільшеною урочистістю моменту... Варто мати більше часу на дорогу додому, зафіксувати радість і спокій, особливо якщо це той самий маршрут, що і вперед.
Описано тільки чотири можливості, якими варто скористатися. Далі буде.

ЧЕРГОВА ЗУСТРІЧ НА КОПЕРНИКА, ПРО ШКОЛЯРСТВО І ЖИТТЯ

Знову зустрічаємося, щоб поговорити про зустріч зі школою. Про труднощі буднів, про адаптацію і наші, батьківські, впливи на всі ці процеси. Як полегшети, чим допомогти, яку нову форму підтримки запропонувати? Як бути поруч ненав'язливо, залишаючи власні потреби бути попереду, як не показати свого імпульсу вести за руку там, де дитині вже вдається самостійно? Ну і, головне, як не залишити дитину там, де їй важко. І як відрізнити перше від другого... Одним словом, запрошую на зустріч, 18 вересня, 13 година, на Коперника в обласній бібліотеці для дітей.

Тренінг розвитку усвідомленості (з бібліотечних зустрічей)

Отримайте нове, корисне і приємне. У колі людей, які хочуть найкращого для себе і своїх дітей, які прагнуть жити легко і щасливо. Прийдіть і оволодійте новими навиками, які останнім часом завоювали перші позиції в психотерапевтичних колах, адже завдяки таким практикам людям вдається змінювати своє ставлення до дійсності. Ви і Ваші діти обов'язково мають знати про те, як практично виробляються навики… усвідомленості, які за останніми дослідженнями є передумовою більшості важливих життєвих компетентностей. Дізнаєтесь про адаптовані до дитячого сприйняття техніки майнфулнес, стресостійкості та інші важливі для успішного дорослішання навики.
Заняття побудоване на поєднанні практичного заняття з теоретичною інформацією. Результативнішою і дієвішою стане участь тих бітьків, які знайдуть час і можливість посвятити цей час (2 години тренінгу) собі - тобто дітки не відволікатимуть від заняття.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Дієва техніка "ощасливлення" себе

Ми часто думаємо про те, що робить нас нещасливими. І від усвідомлення цього точно не стаємо щасливішими, швидше, навпаки. Незалежно від того, хочемо ми думати так або інакше, це відбувається з нами - все повторюється по колу: думки, висновки, аналіз.
Так відбувається тому, що в нашому мозку вже є виставлена, "напрацьована" доріжка нейронів, об'єднана раніша певною думкою, враженням - приємним або неприємним. Нейрони (клітини головного мозку) не живуть кожна своїм окремим жи…ттям, а гуртуються і взаємодіють. Такий зв'язок нейронів можливий завдяки нашим думкам, рухам (особливо дрібній моториці) та іншим імпульсам. Яскраве враження, інтенсивна подія - і об'єднання нейронів крупніше. Так і з негативними об'єднаннями - подія давно в минулому, а ланцюжок нейронів працює... і чуємо думки "все погано", "однаково нічого не вийде"...
Хороша новина в тому, що ми вже давно знаємо - ми здатні змінювати такі ланцюжки, створюючи нові, "успішні", спокійні. Думка сама по собі, звичано, не матеріальна, а от нейронні зв'язочки - цілком біологічні і фізично існують. Тобто, схема цілком реальна. Наше завдання - трансформувати думку з допомогою матеріального образу. Технік - багато, але є одна дієва і проста.
Потрібно взяти 21 дрібненьку деталь (горошинки, бісер, камінчики і т.п.) і 3 чисті листки А4. Робота виконується на самоті і в тиші. 4 етапи.
1. Визначте у словесній формі вашу проблемну ситуацію. З допомогою деталей (яких 21) створіть на аркуші картинку - довільної форми, але щоб символічно відображала сформовану думку. Проживіть її, цю створену картинку.
2. Роз'єднайте сформований малюнок на 2 аркуші - довільно розкиньте детальки, стовріть з них хаос. Проживіть створену реальність протягом 5-7 хвилин.
3. На 3 аркуші з'єднайте детальки в бажаний символ, що дотичний до проблемної ситуації, яку визначали на 1 етапі. Не поспішайте, але і не створюйте знову хаос - нехай все буде осмислено, щоб ви розуміли символізм і посил створюваного. Проживіть картинку протягом 10-15 хв., при потребі - змінюйте і вдосконалюйте до найбільш задовільного результату.
4. Спробуйте, зосередившись на утвореній картинці, словесно передати зміст. Буде щось подібне до афірмацій, настанов, лозунгів, правил. При бажанні - пропишіть їх на 3 аркуші, поступово приираючи деталі.
P.S. У вашому мозку приблизно стільки ж нейронів, скільки зірок у нашій галактиці.