Користь від відпочинку кожен завжди вимірює по-своєму. Комусь важливо набути чогось нового - чи то вражень, чи то досвіду, чи навиків. В дитинстві моя користь від канікул вимірювалась друзями і враженнями, і це рідко коли було пов'язано з роллю батьків в організації мого відпочинку. Бо їх там не було - такі спогади тільки про села. Хотілось, щоб мені дали спокій. І чим більше давали простору, тим більше користі відчувалося. Ідеями для дозвілля можна було ділитися з сестрами або ровесниками. Шкода, що зараз так рідко згадуємо власний дитячо-підлітковий досвід. Шкода, що "ліземо" зі своїми переконаннями про користь для власних дітей, а ще більше шкода, що не помічаємо своєї втоми від такого втручання в дитячі простір і час. Довільно провести час - навіть, якщо зовсім не розвиваюче і зовсім без плану. Головне, вимкнути WI-FI) Уникати дитячої безініціативності можна єдиним дієвим методом - дати можливість цю ініціативу, проявити. Першими, замість дорослого. А як нема - значить, дати дозріти до виходу, до прояву ідеї. Так само зараз, бачу, в моєї 13-річної дочки. Ну до чого тут я? От хоче собі дитина поскучати, подумати, повідчувати себе. Пройшло 13 днів літа, за цей час переробила, що хотіла, подивилася фільми, які хотіла, нагулялася кілька днів містом з подругою, поїхала в село на город. Приїхала. Сидить, бачу, що тошниться. Це я так бачу, бо в мене, може, власний страх і комплекс такий, мамський. А для неї - це просто пауза, період спостереження, ресурсний навіть, бо спокійний. Мовчу, тримаюся, не втручаюся. І от потреби починають визрівати в реалізацію - варить бульйон. Тішуся. Купила квіти, тішуся.
Ловлю себе на тому, що не пам'ятаю своєї мами за тим, щоб вона нічого не робила. Куди бігла? Постійно якийсь двіж, з толком і без толку. Не пам'ятаю причин і не поділяю тих потреб, які їй той рух диктували. Але пам'ятаю докори - від неї спочатку, а потім і від себе (але то знову від неї), коли нема права займатися тим "пустяковим". Коли треба художню книжку вкласти в книжку з шкільної програми, бо тоді можна читати. Хоча, можна робити все, що хочеш, коли ти хворієш.
Тому я з тих мам, які люблять байдикувати. І показую це своїм дітям - як ходжу на каву, або кажу правду, що лінь їсти сьогодні варити, і ми йдем в школу обідати. І не організовую їм літо, і не оцінюю їх життя своїми уявленнями про користь. Корисно просто Жити...
Немає коментарів:
Дописати коментар