МЕДИТАЦІЯ ЯК ТЕХНІКА ФОРМУВАННЯ ВІДЧУТТЯ ЩАСТЯ

Остудити гаряче, сповільнити надто швидке, наблизити далеке - про таке завжди мріємо. Не всі дорослі і тим паче далеко не кожна дитина здатна в життті практикувати медитацію. В дитячій життєдіяльності медитація - це взагалі неприродня тема. І в тих людей, в яких медитаційні техніки присутні в житті, часто відзначається більш високий рівень гормонів щастя - ендорфінів, дофаміну (нейромедіатор), серотоніну та окситоцину. Це пояснюється тим, що практикуючі медитацію люди здатні утримувати свою вагу на власних, в тому числі і на щасливих, відчуттях. Проживати миті щастя, жити маленькими кроками, смакувати і відчувати навколишній світ всіма своїми органами чуття.

Медитація - це ні в якому разі не ціль, так як і щастя - це не пункт призначення. Це шлях, це можливість жити з відкритими очима, бачити і чути себе і світ. Просто дозволити собі бути...

Як зробити привабливою медитацію для своєї дитини? Цьому можуть посприяти запропоновані практики, представлені в ігровій формі.

1. Коло дзвіночка. Вправа, де сім'я чи група дітей створює коло (сидячи). Одному даєте дзвіночок, він стає за колом, а інші закривають очі. Учасник обирає когось одного з сидячих і тихенько дзвонить дзвіночком біля його вуха. Тоді сідає на його місце і віддає дзвіночок. Так продовжується декілька хвилин, а тоді учасники відкриють очі і побачать, що гравці помінялись місцями, але коло залишилось цілим. Таке заняття допомагає розвитку навиків концентрації уваги.
2. Передай вогонь. Дуже проста і доступна, одночасно цікава вправа. Простота і зрозумілість завдання - передавати по колу в тиші свічку (чи аналог).
3. Спляча вода. Хтось виявляє бажання першим бути ведучим, в цій вправі ця роль називається "Несплячий". Всі учасники лежать нерухомо і беззвучно на підлозі до тієї пори, поки Несплячий до них не підійде і не торкнеться. Таким способом він їх будить. Роль Несплячого повинен прожити кожен учасник вправи.
4. Йти по хмарах. Виконується дітьми, старшими 7 років, на вулиці в парах. Один учасник з пари отримує дзеркальце (зручного розміру і форми) і утримує під своїми очима. Інший учасник пари - допомагає йому пересуватися, підтримуючи за лікоть. Коли погляд спрямований на дзеркальце, в якому відзеркалюється небо, і одночасно пересуваєшся, створюється враження, ніби ідеш по хмарах. Перед дитиною під час виконання вправи відкривається абсолютно нова перспектива, очі бачать зовсім інший світ.