Ефективний запис по-суті: правила конспектування

Вміти конспектувати - коротко записати зміст сказаного - це пів завдання. Як зробити записане ефективним і як систематизувати почуте? Як робити такі конспекти, щоб розуміти акценти і відчувати посил автора, навіть коли минуть роки?
Ось декілька методів, як з допомогою письма зберегти думку автора лекції.
1. Спосіб Білла Гейтса.
Розділити листок (мінімум А4) на квадрати і в кожному записувати логічно пов'язан між собою тези. А також один з квадратів обов'язково виділити на за…пис власних запитань в ході лекції.
2. Метод Корнелла.
Листок ділиться на 3 сектори, більший сектор - для тез самої лекції, широке поле (2 сектор) зліва - для заміток постфактум, малюнків, графіків, умовних позначень, які виникали в ході лекції, власні асоціації - на все, що допомагає запам'ятати почуте. Невелике поле внизу - третій сектор - для короткого змісту сторінки.
3. Метод Тоні Б'юзана, відомий як метод ментальних карт.
Такий спосіб запису інформації ще має продовження у видозміненому вигляді - майндмеппіг, про це писали раніше окремо. Про майндмеппінг буде в серпні на Майстерні Батьківства. Суть методу Тоні Б'юзана полягає в ідеї, що запам'ятавується переважно те, що запишиться на письмі у формі схематичного живого малюнку. В ценрі такого конспекту - тема або ідея, далі конспектуються поняття і тези у вигляді розгалужень (подібно до ліани). Вважається, що краще запам'ятовується і більш ефективний той конспект, який більш насичений, живий, де більше яскравих асоціацій.

Про літо з паузами на Життя

Користь від відпочинку кожен завжди вимірює по-своєму. Комусь важливо набути чогось нового - чи то вражень, чи то досвіду, чи навиків. В дитинстві моя користь від канікул вимірювалась друзями і враженнями, і це рідко коли було пов'язано з роллю батьків в організації мого відпочинку. Бо їх там не було - такі спогади тільки про села. Хотілось, щоб мені дали спокій. І чим більше давали простору, тим більше користі відчувалося. Ідеями для  дозвілля можна було ділитися з сестрами або ровесниками. Шкода, що зараз так рідко згадуємо власний дитячо-підлітковий досвід. Шкода, що "ліземо" зі своїми переконаннями про користь для власних дітей, а ще більше шкода, що не помічаємо своєї втоми від такого втручання в дитячі простір і час. Довільно провести час - навіть, якщо зовсім не розвиваюче і зовсім без плану. Головне, вимкнути WI-FI) Уникати дитячої безініціативності можна єдиним дієвим методом - дати можливість цю ініціативу, проявити. Першими, замість дорослого. А як нема - значить, дати дозріти до виходу, до прояву ідеї. Так само зараз, бачу, в моєї 13-річної дочки. Ну до чого тут я? От хоче собі дитина поскучати, подумати, повідчувати себе. Пройшло 13 днів літа, за цей час переробила, що хотіла, подивилася фільми, які хотіла, нагулялася кілька днів містом з подругою, поїхала в село на город. Приїхала. Сидить, бачу, що тошниться. Це я так бачу, бо в мене, може, власний страх і комплекс такий, мамський. А для неї - це просто пауза, період спостереження, ресурсний навіть, бо спокійний.  Мовчу, тримаюся, не втручаюся. І от потреби починають визрівати в реалізацію - варить бульйон. Тішуся. Купила квіти, тішуся.
Ловлю себе на тому, що не пам'ятаю своєї мами за тим, щоб вона нічого не робила. Куди бігла? Постійно якийсь двіж, з толком і без толку. Не пам'ятаю причин і не поділяю тих потреб, які їй той рух диктували. Але пам'ятаю докори - від неї спочатку, а потім і від себе (але то знову від неї), коли нема права займатися тим "пустяковим".  Коли треба художню книжку вкласти в книжку з шкільної програми, бо тоді можна читати. Хоча, можна робити все, що хочеш, коли ти хворієш.
Тому я з тих мам, які люблять байдикувати. І показую це своїм дітям - як ходжу на каву, або кажу правду, що лінь їсти сьогодні варити, і ми йдем в школу обідати.  І не організовую їм літо, і не оцінюю їх життя своїми уявленнями про користь. Корисно просто Жити...

ЧЕРГОВА ЗУСТРІЧ З БАТЬКАМИ В ОБЛАСНІЙ ДИТЯЧІЙ БІБЛІОТЕЦІ

Запрошуємо на зустріч на тему "Стратегії виховання успішних дітей"

Про роль та розвиток емоційного інтелекту, про роль сім'ї в розвитку успіху. Про стратегії і ефективність виховних концепцій. Про те, як навчити дитину справлятись з неочікуваним.
Заняття побудоване на поєднанні теоретичного матеріалу з практичними вправами та колом спілкування.

СКОРО В ТЕРНОПОЛІ! КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ НОВОГО УКРАЇНЦЯ

Дошкільна освіта в Реджо - Емілії заслуговує на окремий напрямок в педагогіці. Реджо - Емілія - це регіон в Італії, де в 60-х роках виникла спільна ідея батьківської громади і муніципальниї влади, створити новий експериментальний напрямок. В 1991 році метод Реджіо був визнаний міжнародними експертами найкращим для роботи в дитячих освітніх закладах. Сьогодні Реджіо - підхід поширений в багатьох містах Ізраїля, США, Великобританії, Австралії та інших країн.
Чому виник метод? Бо післявоєнна Італія, яка пережила захоплення фашизмом, постала перед лицем нової проблеми: як виростити власних дітей такими, щоб ними ніхто не зміг маіпулювати так, як поколнням їх батьків. А ще - наслідки війни, з втратами і болями, доповнений синдромом "життя після помилки"...   Засновником та ідейним лідером методу став місцевий директор освітніх програм Лорис Малагуцці. В своїх працях він опирався на ідеї відомих дослідників і новаторів в дитячій пелагогіці, зокрема на Лева Виготського, Марію Монтессорі. Малагуцці називали "провокатором в питаннях дитинства".
У виховній системі того часу, де ключовою була особа вчителя, вперше постає на рівноцінних правах особа дитини і середовище, як третій компонент, необхідний для навчання.
Концепція дитячої школи за методом Реджіо передбачає активну участь батьків в творенні програми навчання саме для їхньої дитини, співавторство дитини у різних побутових рішеннях, активну творчість і проектну діяльність. Ательє, творчі заняття, кімната тиші, часті фотозвіти, костюмерні і поштові скриньки - незмінні атрибути, які вирізняють Реджіо - садочки з-поміж інших дошкільних закладів. Далі буде...